ЩО ТАКЕ АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ
Міжнародний центр академічної доброчесності визначає академічну доброчесність як дотримання п’яти фундаментальних цінностей: чесності, довіри, справедливості, поваги, відповідальності та відваги до дій. Оскільки замало лише вірити у фундаментальні цінності. Їх потрібно відстоювати, навіть зіткнувшись із тиском з боку інших чи відмінними поглядами. А це вимагає цілеспрямованості, відданості та відваги.
Але ці ознаки прийнятні не лише для вищої академічної спільноти, а й для спільноти учасників освітнього процесу закладів загальної середньої освіти та освітніх управлінців.
Стаття 42 Закону України “Про освіту” визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
- академічний плагіат (оприлюднення чиїхось результатів дослідження як власних або тексту без вказання авторства);
- самоплагіат (опублікування власних раніше опублікованих наукових результатів як нових);
- фабрикація (вигадування даних чи фактів);
- фальсифікація (відома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень);
- списування;
- обман;
- хабарництво;
- необ’єктивне оцінювання;
- допомога учням під час оцінювання їх навчальних результатів чи створення перешкод під час оцінювання;
- вплив на працівника, щоб він здійснив необ’єктивне оцінювання (частина 4 статті 42 Закону України “Про освіту”).
ДОТРИМАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ЗАГАЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ
Прийнятий у 2020 році Закон України “Про повну загальну середню освіту” чітко визначає, що кожен учасник освітнього процесу зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності (частина 1 статті 43 вказаного Закону) й додає до списку можливих видів недоброчесності у школах наступні:
- надання допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання, ДПА, ЗНО, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
- використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
- проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
- необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації (частина 4 статті 43 Закону).
ПОЛОЖЕННЯ ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ
Положення про академічну доброчесність
анкетування учнів Мурафського ліцею щодо
поінформованості про дотримання принципів академічної доброчесності.
У грудні 2025 року в Мурафському ліцеї було проведено анкетування учнів щодо поінформованості та дотримання здобувачами освіти 5–11 класів принципів академічної доброчесності.
Метою анкетування було визначити рівень обізнаності учнів із поняттям академічної доброчесності, з’ясувати ставлення до її принципів, виявити типові порушення та причини недотримання правил, а також оцінити ефективність інформаційно-роз’яснювальної роботи педагогічних працівників.
Опитування проводилось з використанням Google-фopм. Анкета містила 7 запитань закритої форми.
В опитуванні взяли участь 62 учні (6–10 класи).
6 клас – 13 учнів (21%)
7 клас – 11 учнів (17,7%)
8 клас – 22 учні (35,5%)
10 клас – 16 учнів (25,8%)
Найбільшу активність виявили учні 8 та 10 класів.
На питання «Як ви розумієте поняття “академічна доброчесність”?» більшість учнів продемонстрували правильне розуміння сутності цього поняття. У відповідях здобувачі освіти пов’язують академічну доброчесність із самостійним виконанням завдань, відсутністю списування, недопущенням плагіату, чесністю під час контрольних і тестових робіт, повагою до праці інших та необхідністю зазначення джерел інформації. Водночас поодинокі відповіді («не знаю», «дисципліна», «добро») свідчать про необхідність подальшого системного роз’яснення поняття.
На питання «Чи пояснювали вам в ліцеї правила академічної доброчесності?» маємо такі відповіді: 96,8% (60 учнів) – відповіли «Так»; 1,6% (1 учень) – «Ні»;1,6% (1 учень) – «Не впевнений». Отже, педагогічні працівники системно проводять роз’яснювальну роботу. Інформація до учнів доводиться.
Цікавими та змістовними були відповіді учнів на запитання «Як ти розумієш поняття «чесне навчання?».
Більшість респондентів ототожнюють чесне навчання із самостійним виконанням завдань, відсутністю списування, невикористанням телефону, інтернету чи штучного інтелекту під час перевірки знань. У відповідях часто звучали формулювання: «працювати своїм розумом», «не обманювати вчителя», «навчатися для себе, а не для оцінки». Особливо показовими є відповіді, у яких учні підкреслюють внутрішню мотивацію:
«не обманювати себе»;
«працювати на результат, а не на оцінку»;
«покладатися на власні знання»;
«бути відповідальним за свої досягнення».
Окремі учні звернули увагу на недопустимість використання ШІ та неконтрольованого копіювання матеріалів з інтернету, що свідчить про усвідомлення сучасних викликів академічної доброчесності.
Важливим для опрацювання стало відкрите питання щодо наведення учнями прикладів дотримання академічної доброчесності.
Аналіз відповідей показав, що переважна більшість здобувачів освіти змогли навести конкретні та практичні приклади, зокрема: самостійне виконання контрольних і тестових робіт без використання телефону чи інтернету; виконання домашніх завдань власноруч; відмова від списування; зазначення джерел інформації під час підготовки рефератів, презентацій, есе; створення власних робіт замість копіювання готових матеріалів.
Показовим є те, що частина учнів прямо зазначила приклади відповідального використання цифрових ресурсів, зокрема відмову від використання ШІ або копіювання відповідей із мережі. Це свідчить про усвідомлення сучасних викликів у сфері академічної доброчесності.
Водночас поодинокі відповіді типу «не знаю» або загальні формулювання («гарна поведінка», «довіра») вказують на необхідність подальшого формування в учнів чіткого розуміння практичних проявів доброчесної поведінки.
Отже, результати відкритого питання підтверджують достатній рівень сформованості уявлень про академічну доброчесність та її практичне застосування, проте потребують системного закріплення через роз’яснювальну та профілактичну роботу.
В анкеті було запропоновано питання: «Познач приклади, які ти вважаєш порушенням академічної доброчесності».
Аналіз відповідей показав достатньо високий рівень усвідомлення учнями типових форм порушень. Зокрема:
95,2% (59 учнів) вважають порушенням списування на контрольній роботі;
83,9% (52 учні) – використання телефону під час перевірки знань;
69,4% (43 учні) – копіювання тексту з Інтернету без змін;
лише 1,6% (1 учень) зазначив, що не вважає перелічені дії порушенням.
Отримані результати свідчать про те, що більшість здобувачів освіти чітко розрізняють явні форми академічної недоброчесності (списування, використання телефону). Разом із тим дещо нижчий показник щодо копіювання тексту з Інтернету без змін свідчить про необхідність подальшої роботи з формування культури академічного письма, правильного цитування та усвідомлення поняття плагіату.
Таким чином, можна зробити висновок, що базове розуміння порушень академічної доброчесності в учнів сформоване, однак потребує поглиблення з урахуванням сучасних цифрових викликів.
В опитуванні було відкрите питання: «Що заважає бути чесним у навчанні?»
Аналіз відповідей дозволив виокремити низку основних чинників, які, на думку учнів, впливають на порушення принципів академічної доброчесності.
Найчастіше здобувачі освіти зазначали:
страх отримати низьку оцінку;
невпевненість у власних знаннях;
лінь та небажання витрачати час;
брак часу та велике навчальне навантаження;
вплив телефону, Інтернету, соціальних мереж;
доступність готових відповідей (ГДЗ, сайти з розв’язками, ШІ);
звичку швидко знаходити відповіді під час дистанційного навчання.
Окремі відповіді свідчать про глибше усвідомлення проблеми: учні говорять про тиск очікувань, страх невдачі, переживання через оцінювання, прагнення отримати високий результат будь-яким способом.
Таким чином, результати відкритого питання показують, що причини нечесної поведінки носять переважно психологічний та мотиваційний характер, а не пов’язані з відсутністю знань про правила.
У межах анкетування учням було запропоновано оцінити, чи сприяють педагогічні працівники формуванню самостійності та чесності в навчанні.
Результати опитування засвідчили: 85,5% (53 учні) – відповіли «Так»; 8,1% (4 учні) – «Ні»; іноді – 5 учнів (8,1%).
Переважна більшість здобувачів освіти відзначає, що вчителі заохочують самостійне виконання завдань, формують відповідальне ставлення до навчання та підтримують принципи академічної доброчесності. Це свідчить про наявність у ліцеї позитивного освітнього середовища, орієнтованого на розвиток особистої відповідальності учнів.
Разом із тим наявність відповідей «Іноді» та «Ні» може вказувати на: різний рівень мотиваційної підтримки в окремих класах; потребу у більш системному застосуванні формувального оцінювання; необхідність урізноманітнення методів стимулювання самостійної роботи.
Опрацювання відповідей учнів на питання «Що допомагає тобі виконувати завдання самостійно?» дало змогу виокремити основні чинники, які сприяють формуванню самостійності в навчанні.
Більшість учнів зазначили, що їм допомагає:
чітке пояснення вчителем завдання та алгоритму його виконання;
зрозумілі критерії оцінювання;
приклади виконання аналогічних завдань;
достатній час для роботи.
Це свідчить про важливість структурованості освітнього процесу та прозорості вимог.
Серед відповідей часто траплялися такі формулювання:
бажання отримати гарну оцінку;
прагнення бути успішним;
відповідальність за власний результат;
інтерес до предмета.
Отже, внутрішня та зовнішня мотивація є вагомим фактором розвитку самостійності.
Важливим для учнів є підтримка педагогів і батьків. Про це свідчать їхні відповіді:
підтримка та віра вчителя;
можливість поставити запитання;
допомога батьків у разі труднощів.
Учні також зазначали: тишу та сприятливу атмосферу; уміння планувати час; доступ до навчальних матеріалів; впевненість у власних силах.
Отже, створення системної підтримки самостійної роботи є одним із ключових напрямів профілактики порушень академічної доброчесності та формування успішної особистості здобувача освіти.
На питання «Чи завжди ти дотримуєшся правил академічної доброчесності? Чому?» маємо такі результати:
частина учнів (близько 15–20%) відповіла, що завжди дотримується правил пояснюючи це власною відповідальністю, повагою до вчителів, бажанням перевірити власні знання та сформувати чесне ставлення до навчання.
значна частина респондентів (приблизно 30–35%) зазначила, що дотримується правил «не завжди» або «здебільшого». Вказують такі причини, як: нестачу часу; стрес або страх отримати низьку оцінку; бажання швидше виконати завдання; інколи перевірку інформації через Інтернет.
невелика кількість учнів (до 5–6%) відзначила, що не завжди або зовсім не дотримується правил, пояснюючи це лінню, невпевненістю у знаннях або страхом отримати низьку оцінку.
На питання «Чи інформують Вас педагогічні працівники про процедури дотримання академічної доброчесності?» маємо такі результати:
85,5% (53 учні) – відповіли «Так», що свідчить про регулярне інформування та роз’яснення правил академічної доброчесності педагогами;
12,9% (8 учнів) – відповіли «Частково», вказуючи на недостатнє або неповне роз’яснення процедур;
1,6% (1 учень) – відповів «Ні», що може свідчити про пропуски у комунікації або індивідуальні особливості сприйняття інформації.
Висновок: анкетування підтвердило, що учні Мурафського ліцею здебільшого добре розуміють поняття академічної доброчесності та її практичні прояви, усвідомлюють типові порушення та виявляють готовність дотримуватися правил. Водночас існують окремі труднощі, пов’язані з мотивацією, страхом оцінки та впливом цифрового середовища, що потребують системного педагогічного супроводу.
КОРИСНІ РЕСУРСИ
Уроки доброчесності. Путівник для учня. Частина 1.
Уроки доброчесності. Путівник для учня. Частина 2.
Суспільна доброчесність. Як і коли навчати її в початковій школі. Рамковий посібник.
Немає коментарів:
Дописати коментар