COVID-19

Що таке новий коронавірус SARS-CoV-2 (2019-nCoV)?

Новий коронавірус 2019 року (SARS-CoV-2, або 2019-nCoV) — це вірус, який спричиняє розвиток респіраторних захворювань у людей (зокрема гострої респіраторної хвороби COVID-19) та може передаватися від людини до людини. Цей вірус уперше був ідентифікований під час розслідування спалаху в м. Ухань, Китай, у грудні 2019 року.

Новий штам коронавірусу, відомий як FLiRT, походить від домінуючого зараз у світі варіанта Omicron. Через специфічні мутації в білку-шипу вірус краще зв’язуватися з клітинами та уникає імунної відповіді. Тобто FLiRT швидше вражає ослаблений імунітет, а захворіти можуть навіть раніше вакциновані, однак набутий імунітет після вакцинації знижує ризики ускладнень під час хвороби.

Які симптоми захворювання?

Найбільш поширені симптоми:

  • підвищення температури;
  • кашель;
  • втома;
  • втрата смаку чи нюху.

Менш поширені симптоми:

  • біль у горлі;
  • головний біль;
  • біль у м’язах та суглобах;
  • діарея;
  • висипання на шкірі, збліднення пальців рук або ніг;
  • почервоніння чи подразнення очей.

Серйозні симптоми:

  • утруднене дихання чи задишка;
  • порушення мови чи рухових функцій або сплутана свідомість;
  • біль у грудях.

За появи серйозних симптомів необхідно негайно звернутися по медичну допомогу: зателефонувати сімейному лікарю або в медичний заклад і домовитись про прийом.
Особи з легкими симптомами за відсутності інших проблем зі здоров’ям повинні залишатися вдома і намагатися полегшити симптоми.
Як правило, симптоми проявляються через 5-6 днів після інфікування, хоча інкубаційний період може тривати до 14 днів.

Наскільки небезпечним є захворювання?

Хоча більшість захворілих матиме легкий перебіг хвороби, групи ризику – діти до 2 років, вагітні, групи медичного ризику, літні люди – можуть мати ускладнення, які, в свою чергу, можуть призвести до госпіталізації та смерті.
До ускладнень коронавірусної хвороби належать:

  • гостра дихальна недостатність
  • пневмонія (запалення легень вірусної природи, яка не лікується антибіотиками)
  • гострий респіраторний дистрес-синдром
  • гостра травма печінки
  • гостра травма серця
  • вторинні інфекції (приєднання бактеріальної інфекції, що може призводити до бактеріальних пневмоній, отитів тощо)
  • гостра травма нирок
  • септичний шок
  • тромбоз
  • мультисистемний запальний синдром (у дітей)
  • хронічна втома
  • рабдоміоліз (запалення м’язової тканини)

Крім того, деякі пацієнти після одужання можуть зіткнутися з так званим “лонг-ковідом” – “довготривалим ковідом” – різноманітними симптомами і проблемами зі здоров’ям, які можуть тривати тижнями, місяцями чи навіть довше після того як тест на COVID-19 у пацієнта показав негативний результат. До симптомів “лонг-ковіду” відносяться: підвищена втомлюваність, лихоманка, симптоми з боку респіраторних органів та серцево-судинної системи (задишка, кашель, біль у грудях, прискорене серцебиття), неврологічні симптоми (проблеми з концентрацією, головний біль, розлади сну, запаморочення, відчуття “поколювання” в кінцівках, зміни в сприйнятті смаків та ароматів, тривожність чи депресія), симптоми з боку травної системи (діарея, болі в шлунку), інші симптоми (біль у м’язах чи суглобах, висипка, зміни менструального циклу).

Як можна заразитись?

Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом: коли інфікована людина кашляє, чхає чи просто розмовляє з вами з близької відстані (менше 1,5 м).

Хто входить до груп медичного та професійного ризику, яким рекомендовані бустерні дози вакцини проти COVID-19?

Згідно з оновленими рекомендаціями НТГЕІ, до груп медичного ризику належать:

  • Особи віком від 60 років (особливо віком від 75 років);
  • Дорослі віком від 18 до 59 років з важкою формою ожиріння або супутніми станами, що підвищують ризик важкого перебігу COVID-19;
  • Особи з помірними або важкими імунодефіцитними станами (дорослі і діти віком понад 6 міс.);
  • Вагітні (ревакцинацію рекомендовано проводити під час кожної вагітності);
  • Особи, що проживають у закладах (установах) з надання довгострокового догляду та підтримки.

До груп професійного ризику належать:

  • Працівники охорони здоров’я, які безпосередньо контактують з пацієнтами;
  • Військовослужбовці;
  • Педагоги та інші працівники сфери освіти;
  • Працівники закладів установ з надання довгострокового догляду та підтримки.
 






Немає коментарів:

Дописати коментар